Кожен з нас часто задумувався, про емоції, були моменти коли кожен з нас хотів просто зникнути і все через проявлені секундами раніше емоції. Емоції є в кожного з нас, вони є частиною нас, і найчеснішим з наших проявів, тому що їх появу ми не  контролюємо. Як часто бувало, що одне слово «чекаю», змушувало усміхатись?! Чи слово «ненавиджу» змішувало опустивши голову йти геть…

Науковці давно ламають голову над тим як ми працюємо, при чому на всіх рівнях, фізіологічному, психологічному, ментальному. З точки зору фізіології, то емоція це реакція на подразник під час якої виникає зміна співвідношення гормонів в нас у мозку. Психологічно, це реакція підсвідомості, на той же таки подразник, яка виникає накладанням попереднього досвіду.  Ментально, це прояви душі. Мабуть останнє найправильніше…

Емоції, це сили які змушують нас творити і створювати. Все що ми бачимо навколо колись було чиєюсь секундною емоцією. Так, щось почалось з радості, щось з цікавості, щось зі злості, щось з осяяння. Кожен будинок, був секундним образом який виник у голові архітектора. Кожна книжка була ідеєю «написати книжку», секундною ейфорією і радістю, з яких виникло бажання творити.
Навіть кохання починається з секундної цікавості, потім перша радість при першому погляді та першому «привіт». Навіть ми з вами колись були першими секундними емоціями наших мами і тата, їхніми першими посмішками… Наш перший подих і перший крик викликали радість, а останній викличуть смуток.

Багато людей помилково вважає що емоції то часто шкідливо… Вони праві, але не зовсім. Відмовитись від емоцій, це шлях до психопатії. Неможливо відмовитись від частинки себе, від того що робить нас веселими чи сумними, від того що нас робить різними. Погодьтесь навіть у дощу всі краплинки різні, одні менші, інші більші, і кожна з них падаючи на землю стає різною, одні розбиваються на тисячі частинок, інші стають цілим морем.

Але ж ви скажете емоції змушують робити необдумані вчинки, а потім жалкувати… А може варто жалкувати, так само як і не варто піддаватись емоціям перші 5 секунд. Може як і шоколадку їх варто розтягнути, хвилин на п’ять, зазвичай цього досить. Навчіться контролювати себе перші  п’ять  хвилин, даючи тим самим мозку невеличку шпаринку, і тим не менше цього буде досить…
Будьте емоційними…