Надзвичайно хитра та непередбачувана річ, яка є в кожного з нас. Досвід. Він існує в кожного з нас, в кожного різний. Ми всі ним користуємось свідомо чи не свідомо. І тому розглянемо деякі його аспекти, оскільки ця тема стосується кожного.

Перше, що варто розуміти про досвід - це його природу. Всі люди на землі, є імітаторами, саме тому існує таке явище як натхнення. Ми бачимо явище чи річ, мозок інтерпретує певні характеристики та властивості, і таким чином ми створюємо нові речі. Методика засвоєння досвіду в нас закладена надзвичайно глибоко і це мабуть одна з найархаїчніших штук, які існують в нашій підсвідомості. Корені механізму набуття досвіду лежать у принципі дії рефлекторних дуг. Тобто коли з нами трапляється подія, вона автоматично заноситься в банк памяті, і коли умови події повторюються, з банку памяті дістається відповідна дуга, і от ми вже діємо. А згодом запитуємо чому зробили саме так.

Друге, це то що ми європейці майже не обдумуємо свій досвід. Людина просто отримавши досвід, автоматично його заносить в банк, а згодом при потребі дістає, незалежно від того які наслідки мали дії минулого разу, в нас просто вступає в дію уже набута рефлекторна дуга. Люди сходу в цьому плані дещо мудріші, духовні практики, схожі на де фрагментацію диску, вони приводять свідомість в порядок, а відповідно і дуги, а ми європейці це чомусь не розвиваємо.

Третє, часто досвід вступає в конфлікт, гарний приклад з закоханістю. Перше кохання завжди нещасне, потім на інші наші закоханості падає тінь парадигми першого кохання, і тим ми зазвичай псуємо стосунки, не враховуючи, що то не перше кохання, і так як вперше вже не буде. І от ми закохуємось черговий раз і досвід вагається яку дугу запустити, нашого першого кохання чи другого чи незрозумілих стосунків заради сексу… Звичайно з часом стосунки починають нагадувати якісь із минулих більше за інші, і тоді страх зникає і людина думає що знає як буде далі, і знову косяки. Ми маємо навчитись абстрагуватись від минулого досвіду, тому що кожна хвилина життя неповторна, ми проживаємо її, і так як минулого разу вже ніколи не буде…

Четверте, не варто надто критично відноситись до свого досвіду, це лише наші пройдені стежки, варто залишати хороші спогади, і навички, варто пам’ятати дії і наслідки, але потрапляючи в будь-яку нову ситуацію, варто оцінювати все наново і тверезо, ну як мінімум намагатись то робити. Не дарма у всіх древніх релігіях, чи техніках рукопашного бою, перед дією треба очистити розум, тобто вимкнути дуги, і працювати на підсвідомому автоматі, який включає інтуїцію та чуття, вони найчастіше виявляються правими.

Отже, спробуйте духовні практики, і пам’ятайте наші страхи, то наше минуле, з нього варто брати найкраще, але ні в якому разі не варто робити так щоб минуле ставало сьогоденням, і пам’ятайте неможливо повторити прожиту хвилину, досвід досвідом, а жити варто сьогоденням.