Тема із тем, оспівана поетами та прозаїками, кохання… Хочу написати свої думки на свій хлопський погляд, на одвічне питання: «чому». Чому ми так любимо емоційних, коли жити простіше з послідовними?!

Ну по-перше, в цих справах думати головою та керуватись логікою, справа невдячна, бо стосунки - то царина почуттів. Тому одразу відключимо логіку. І відповідь на питання: цікавість. Кажуть, що ця риса є в дітей, а потім вона ніби вмирає. Це не так. Вона може звузитись до прагматичних речей, але не зникає. Так, ми любимо спади і підйоми, бо це цікаво, цікаво з емоційними, погодьтесь, не надто цікаво було б коли було б лише чорне та біле, і не було б веселки.

По-друге, зміни. Ми любимо речі, які змінюються і наче діаманти щоразу сяють новими гранями. Саме тому багато людей люблять «однорукого бандита». Це цікаво, як гра в рулетку, ніколи не відомо, якою буде наступна мить. Це непередбачувано, це заводить. Заводить як і те, коли ще ранком тільки прокинулись, а ввечері вже сидите в кав`ярні у Львові, бо ранком так склались зорі і, піддавшись пориву, ви просто сіли в потяг.

По-третє, ми хлопці, любимо завоювати, приємно кожен раз долати труднощі, і відчувати, що ти можеш і ти живеш. Приємно знати, що коли ти прийдеш додому, тебе буде чекати не банальні бутерброди, а наприклад дружина в вечірній сукні і вечеря при свічках. От коли стосунки - як танго без правил, кожен наступний крок то пристрасть, кожен крок нова грань. Погодьтесь, запальне танго у гарному виконанні люблять всі.

А наостанок хочу сказати: у всіх настає момент, коли здається, що починає заїдати «битовуха», чи що стало все однаковим і ви вже не цікавите одне одного, то лише ваша справа зробити наступний крок, крок в танго.

Будьте емоційними!