Швидкість або легальний наркотик
Аналітика аналітики

Аналітика… Нещодавно їхав я зі знайомим, в нього BMW, а я сидів на пасажирському сидінні, я потім я його назвав «місце смертника». Те, як знайомий водить машину, це не слово «водить», і навіть не літає, він на ній несеться… От в такий душе роздираючий момент і виникли наступні роздуми.

Складова аварії, яка приносить найбільші травми та смертність, то є швидкість, чому кожен раз проектуючи нову машину конструктори вносять подушки «безпеки», а не обмежувач швидкості. Взявши формулу з фізики за 7 клас ми знаємо, що енергія рівна добутку швидкості в квадраті помноженому на масу та розділеному на два. Отже виходить що швидкість надає приблизно 70% кінетичної енергії. Поставивши обмежувач швидкості машина при зіткненні на швидкості 60 км, в гіршому випадку просто вилетить, але ж не буде хронічки, коли пасажирів та водія рятувальники вирізають із салону, і при цьому ясно, що всі не живі, або дуже близькі до того.

Нехай читач не зрозуміє мене правильно, я за швидкість, ба навіть сам люблю їздити швидко, але то треба роботи в спеціально відведених місцях, а не на дорогах, які, до речі, в нас далекі від ідеалу. Поставити в машини в бортові комп’ютери і програмні засоби, які в залежності від дороги самі будуть лімітувати граничну швидкість. Чому таке рішення, бо працюючи програмістом знаю, що 90% косяків, то від користувача, десь така сама ситуація я думаю із машинами.

Але з іншого боку я розумію, що то ніколи не буде зроблено. Оскільки сталась прикрість і весь наш світ вертиться навколо грошей, а політика навколо лобізму, то ніколи не будуть прийняті закони та норми які можуть привести до того, що найдорожча машина буде коштувати максимум 100 тис. у.о.. І до того ж зникне просто величезний пласт тих, хто готовий платити величезні гроші за швидкість, бо швидкість – то теж наркотик.

Так виходить, що нема виходу, хоча на хлопський розум: при продажі швидкісних машин зобов’язати власника пройти спеціальний курс водіння, щоб дійсно вміти їздити швидко, варіант при якому і вовки ситі, і ноги цілі. Ось питання чому до цього не дійшли законотворці, мабуть, відповідь у попередній статті…

А ви дорогі читачі, будьте обережними, і як то кажуть щасливої дороги.


©Zlit 2012ОновленняКонтакти