Улюблене заняття українців
Аналітика аналітики
Майдан. Це власне цитата з одного з виступів Сергія Дмитровича. Знову майдан, знову історія повторюється, знову ми як нація починаємо бути нацією. От в такі моменти особливо пробирає тим, що я українець, ні не так, я – Українець. Хоча про все по-порядку…

Чому знову майдан. А як чому?! Бо все має свою причину та наслідок. Ми самі накликали на себе біду, як казав мій дід «самі вовка в кошару впустили…». Згадайте вибори, я сам був учасником того, коли за невелику суму люди закривали очі, на те кого впускають туди нагору. Всі хотіли заробити вже і зараз, а наслідки, а наслідки - то не про наші душі. От тепер кожен, хто собі поклав в кишеню, наслідки то про вас. Закони фізики існують незалежно від нашого бажання, так само і тут, причинно-наслідкові зв`язки нікуди не зникають. Також є ще один нюанс – ніщо нове не стає раптовим, в ніщо старе не відходить одразу. Так і в нас, після сімдесяти років совку, 2004 – перший крок, старе взяло реванш,  тепер час старе добивати…

Ми. Трошки про нас. Колись напишу статтю, а зараз коротко. Ми - наш менталітет. Наш менталітет, якщо вірити історикам, то він нам дістався в п`ятдесят п`ятому році нашої ери. Саме тоді апостол Андрій поставив хрест на берегах Дніпра. Ми отримали силу, якої Європі не набути навіть, якщо вони проживуть три життя. Згадайте Європу там погроми, а ми людяні, ніяких погромів. Ми нація, студенти в Києві годують та й взагалі підтримують іногородніх людей. Ще вчора здавалось, що все ділилось на право та ліво(якщо по Дніпру), а сьогодні якщо по душі. Радикали є і в нас, про то я навіть колись писав, але таких одиниці. Ми толерантні і ми нація не забувайте про це. Ми нація, а наша влада, то інше отродіє, вибачте інакше не скажу, так щоб без матюків.

Що буде потім. А власне завтра настане. Воно власне не таке темне, як здається. Кровопролиття владі допускати не вигідно, а інакше: «згортайте бізнес, хлоп`ятка…». А ми вистоїмо, ми будемо стояти навіть після кінця світу, бо ми нація, і зараз нас не зламати. З політичної точки зору, мабуть, президентом стане Віталій Володимирович. Ну не Сєньку ж вибрати, а Тягнибок, те що він радикал, то до добра не доведе. Це моя думка і я не рекламую, але Кличко з братом зробили бокс цивілізованим і джентльменським, його поважають у світі, людина з освітою та знає по суті чотири мови. Буде перший після Грушевського президент, який схожий на президента, а не на пожованого кавелдика…

Як вистояти?! Бути собою, це перш за все. В нас є все, щоб вистояти. Ми толерантні, ми більше Європа ніж будь, хто там – за кордоном. Так вже повелось в нас, ще з часів дев`ятого століття. Ми і так нація, а трохи страйків, та грошових втрат для наший Вєльмишановних чиновників, і доведеться їм поступитись. Також не варто вірити всьому, що пишуть журналісти. В цій статті дезінформація. На платформах важка артилерія Арт. установки типу «Акація» та «Гвоздика», ними не розганяють натовпи, а стирають цілі міста з лиця землі. В перси нас треба залякувати, так вони часто так роблять, за що я зневажаю. Власне час пішов, і зміни вже почались.

Моя думка. Зараз переламний момент в духовному плані. Ми раз по раз стаємо нацією. Погляньте, ми підтримуємо один одного, з наче димок з білочки. Чомусь у повсякденному житті ми не схожі самі на себе, але коли нас топчуть, ми стаємо собою. Мабуть, ми схожі на старого та вмілого воїна, який в звичайному житті не може собі заробити на шматок хліба. А от коли нас починають давити, тут ми в своїй тарілці. Ми терпимо біль, страх, зневагу, а потім просто розправляємо плечі і того вистачає. І найголовніше – ми знаємо куди йдемо.

Основне.  Майбутнє почалось. Громадянської війни або інших кошмарів не буде, бо то ми… Помилки ми врахуємо, ми вистоїмо і вже скоро, «made in Ukraine», буде звучати зовсім по іншому – якщо наше, значить хороше! От такі пироги…

Будьмо!
Коментувати
Додати коментар
Ваше імя
Ваша електронна адреса
Ваш Коментар
©Zlit 2012ОновленняКонтакти