Мрійники або дорога в небо
Про життя

Мрійники або дорога в небо

Мрії. Мрії бувають різними: дитячими, дорослими, фантастичними, чи навіть буденними. Але мрії ніколи не бувають сірими, бо власне, на те вони і мрії, щоб бути веселками в нашій душі. А що таке мрії?! На мій хлопський розум, це прояви сил, які ведуть нас по життю. Є в нас іскра Божа, і суть її в тому, що ми самі вибираємо шлях. А мрії, то підказки, ким ми можемо бути, навіть скоріше ким варто. Скептики заперечать, мов, не можна щоб всі здійснювали мрії, а тим більше щоб всі мрії збулись. Так, і вони абсолютно праві, не можна, тому і не збуваються, але чомусь всі ми думаємо, що тими у кого мрії не збудуться маємо бути ми. Чому, чому ми так зациклені, чому ми раби оточення, яке частіше за все показує ким бути не варто.

Мрії – це наш двигун і блиск в очах. Мрії можуть бути маленькі та великі. Хтось мріє про круасан на сніданок, хтось про поцілунок від тої, до якої навіть боїться підійти, а хтось прокинутись ранком і не думати як заробити собі на життя, чи просто прокинутись здоровим. Все це можливо. А навіть якщо і ні, то я хочу вірити що це не так. Мрії збуваються, вони мають збуватись. А як і не завжди, то вони ведуть нас в місця і часи, де явно краще ніж тут і зараз.
Мрії роблять нас щасливими. Згадайте дитинство, ми були малими, і все робили – це мріяли, все робилось із мрією перед очима. Потім була  «система»: школа, інститут, вулиця, і кожне з цього ламало нас, знову і знову, і от молодість нам 23, а у більшості зламані крила, вони циніки, ніби їм 60. О, так великі і мудрі, знаю чому бути і чому ні, але так захоплюються книгами про мрії, і фільмами, які зняті по мотивах тих же книг. А засинаючи ввечері, їх душі тихо плачуть, бо нема тих вже крил. Є правда і інші, ті які несуть свої крила та оберігають їх, їм надзвичайно тяжко, їх не розуміють і просто намагаються зламати через заздрощі, бо де це бачено - просто так бути щасливим і радіти життю. Але останнім варто заздрити, бо завжди є моменти коли вони виявляються правими, а ще їх любить доля, вона їм дає випробування, але також вони мають і дарунки від неї.
Мрії, то дійсно дорога в небо, і по суті в нікуди, бо для того щоб збулись мрії завжди доведеться все поставити на карту, але ж воно того варте, бо той хто хоч раз літав, вже не зможе спокійно дивитись на небо, дивлячись ви будете ширяти там в мріях… Поважайте мрійників, бо світлі і часто мужі люди, мрійте самі, та обирайте ваше небо, де нема рамок, а лише веселки…

Коментувати
Додати коментар
Ваше імя
Ваша електронна адреса
Ваш Коментар
©Zlit 2012ОновленняКонтакти