Душа Карпат
Наркотики душі

Є на землі місця, які неможливо описати словами, там просто треба побувати і відчути їх. Звичайно можна було б написати про Німеччину з пивом та сосисками, чи Чехію з її неймовірною столицею, але давайте почнемо з рідних Карпат. Ті хто був в Карпатах, не зможуть зі мною не погодитись, що найкраще і найпрекрасніше, то їх душа - Синевир.


Знаходиться воно в Міжгірському районі Закарпатської області. Щоб доїхати туди ви в будь-якому випадку перетнете екватор Карпат. І от наче в долонях воно. Після годин 5-6 шляху по наших дорогах та ще й гірських, ви починаєте не вірити очам, настільки воно чудове. Озеро з водою, подібною на сапфір, а на рівному плесі води острівець. Навколо вас предковічний ліс, а довкруги вас тиша, і озеро, яке наче з легенд. Воно живе і дихає духом цих гір. В багатьох місцях довелось побувати, але я вам скажу, що Карпати, то для мене найтепліше місце на землі. Хоча саме озеро все таки холодне, але коли стоїш на його березі в тиші, то таке враження, що дихаєш казкою.


Оскільки озеро знаходиться біля села, і до самого озера декілька кілометрів, то ночували ми в селі, де нам за 100 гривень був забезпечений відпочинок п’ять зірок і «all included» , ну звичайно з врахуванням, що ми були не в Аспені.


Вночі ми вдруге пішли до озера. Дорога була не надто легкою, але воно того вартувало. Світив майже повний місяць, і, відбиваючись від плеса, місячні промені наповнювали діамантовим блиском долину, над водою лежав легкий туман і світло, яке пробивалось крізь нього було особливо красивим. Стояла неймовірна тиша, чутно було не те що кроки, на навіть дихання і погляди, і здавалось, що от-от із води нас заберуть у глибочінь озера мавки. В цій тиші згадалась легенда, яку ми почули від місцевих ще за вечерею. Про Синь та Вира, власне легенду не буду переказувати, краще туди поїхати заодно і легенду почуєте.
Ще одна річ, яку варто там зробити то вилізти на гору. Гора Озірна знаходиться якраз над озером, гора доволі крута, приблизно години дві підйому, але краєвид з її схилів, то просто неймовірна штука. А ще побувавши на горі і поглянувши вниз на озеро, розумієш чому воно назване «морське око», хоча ця назва не надто підходить як на мене. Також якщо вам пощастить і буде туман, йти вгору буде не надто приємне, але вийшовши ви себе відчуєте не гірше ніж на Олімпі, знизу буде біле молоко туману, а над вами - лише небо.


А потім була найкраща розвага, оскільки ми всі займаємось парашутним спортом, то ми з собою взяли пароплан, взагалі я вам скажу ширяти над горами, то найвища насолода. Так само було і над Синевиром ми пролітали над ним без шуму моторів, а нас вітали птахи, які були в цьому небі, як в себе вдома.
Такого відчуття Карпат чи ба навіть України, важко знайти в інших місцях. Люди тут значно привітніші за Крим і навіть все узбережжя Чорного та азовського морів, дивують навіть ціни і то в кращу сторону. Навіть дорога через гори приємна, бо нема підприємств та індустріалізації, а лише гори та ліси. І відчуття, це взагалі окрема історія описана вище. Так що, як було написано у мультику про козаків «Welcome to Ukraine», душевної України, без політиків та бізнесу, а в просту і таку любу країну.

©Zlit 2012ОновленняКонтакти