Сенс життя
Про життя

Життя не має сенсу. Воно абсурдне за своєю природою. Заради чого жити? Більшість відповідає на це питання однаково. Будь-яка відповідь не є вагомим аргументом.
Діти? Квіти життя. Допоки стоять на чужих підвіконнях. Справа не в тому. Більшість любить дітей. Але вони приносять проблеми та розчарування. Як показує практика, зазвичай діти виростають зовсім не такими, як нам хотілося б. І стають не тими, ким би нам хотілося. Мало хто  може змиритися з цим. Ми прагнемо, щоб наші діти здійснили наші мрії. А вони не хочуть. Докори, скандали, «навіщо я тебе ростила?» і т.д. Діти виростають, народжують своїх дітей і помирають. Замкнене, порочне коло.

Робота? Усе, що ми можемо зробити, зникне. В сучасному світі – дуже швидко. Звісно, можна створити або вчинити щось грандіозне. Проте все одно. Через 50 років знайдуть «істинні» ваші мотиви (як правило, вони виявляються меркантильними). Через 500 засумніваються, чи ви це вчинили. Тисячі за дві усе перетвориться на легенду, і вчені дійдуть висновку, що цього взагалі не було.


Творити добро? А треба? «Добрими намірами вимощена дорога до пекла». Плюс надто багато часу та енергії. Люди ж невдячні. Швидко набридне.
Отримувати задоволення? Від життя? Ми ганяємося за новими відчуттями та враженнями. Намагаємося забути про порожнечу в душі. Заповнити її чимось. Здебільшого це мотлох. І від нудьги не рятує. Нудьга постійно проривається назовні. Суспільство страждає на депресію. До речі, за словами сучасних психоаналітиків депресія (принаймні жіноча) непогано лікується шопінгом. Екзистенція підміняється фетишизмом. Ми платимо за моду та комфорт. Хоча ні перше, ні друге цього не варті. Я сплю на дивані за 5 тис грн. Гуцул у Карпатах спить на дерев’яній лежанці. Кому з нас краще? Гуцулу. У нього не болить спина. Комфорт не вартий тих грошей, які на нього витрачають. Платити слід лише за естетику. Та засоби комунікації.


Віра? Так, віра – штука універсальна. Вона дає мету і шлях. Але й тут є питання. По-перше, наша віра не дає гарантій. Не факт, що спасешся. Навіть якщо виконуватимеш приписи й не будеш порушувати заборон. А якщо спасешся – що це значить? Яке воно, спасіння? Що там? Звідки ми взяли, що це щось хороше? По-друге, до віри ще треба дійти. Це вкрай важко. По-третє,більшість жителів нашої цивілізації до віри не мають жодного відношення.


Життя не має сенсу. І коли ми це усвідомлюємо, признаємося собі в цьому – стає легше. Починаєш жити не заради чогось, а просто так. І це правильно.

P.S. Вчора світ був похмурим та одиноким. Сьогодні все змінилося. Правдиві вчора слова тепер скидаються на брехню. Життя, безумовно, має сенс. Якщо не знаєш, заради чого жити – подумай, за що не шкода віддати життя. Це і є відповідь.

Коментувати
Додати коментар
Ваше імя
Ваша електронна адреса
Ваш Коментар
©Zlit 2012ОновленняКонтакти