Кажуть, холодно…
Наркотики душі
Нині за вікном надзвичайно неприємна погода… Кажуть: «не показував би носа», «собаку б не вигнав», «холодно»… Але… Але мені від того тільки весело… Я людина зими, я був народжений тоді, коли зима лютує. Коли сніг ляга на землю, як важкі акорди Металіки під час виконання  найкращої балади, важкі, але водночас такі мелодійні і такі рідні та обнадійливі, не зважаючи на мінорні тони в мелодії…

Кажуть холодно… А я кажу – я  живий, ніколи не можливо відчути себе живим під жарким сонцем, яке робить тебе схожим на курку гриль або ескімо, що підтануло на сонечку і воно вже липке, й не схоже саме на себе. Інша справа зима, особливо сніжна, коли сонячні промені неначе в храмі відблискують від кожної частинки прикрашеного снігом світу. Тільки взимку мороз ховає всі запахи та наповнює світ свіжістю. Тільки взимку чорними бувають вулиці та дороги в містах, та й то не чорними, а коричневими, але варто зимі розсипати трошки снігу і все знову стає білим…

Я був народжений взимку… І тому для мене особливо приємно, коли хтось з морозу заходить в хату. В людей тоді червоні щоки і горять очі, бо завжди приємно зайти туди, де тепло. А особливо приємно взимку кохати. Коли кохана десь у засніженому закутку гріє руки на твоїх грудях, коли гаряча кава по-справжньому гаряча, і п`ють її з неодмінно з палаючими очима, що дивляться з-під лоба…

Зима… Вчора я вітав її так, як салютували переможцям на кращих тріумфах всіх часів. Холодний вітер крутився ніби мій щит навколо мене, сніг підхоплений ним нагадував, що настає моя пора року. Серце починало битись все швидше, з рота вже йшла пара, а очі, мабуть, починали горіти отим вогником, який промовляв «живемо!».  Я пошепки сказав «привіт», а вітер так само пошепки закрутив сніжинки та прикрасив ними моє обличчя. Дивно, я навіть не примружив очі… Видихнув, за рівно три хвилини до мене мало вийти моє кохання, яке не надто то любить… Але… Але, буде ціла зима, коли ми зустрінемо Різдво та наше свято, яке за зиму настане три рази. На годиннику була вісімнадцята дванадцять… До кохання лишалось три хвилини, а зима вже вступила в свої права…

Всім зими, як в мене… Щастя є, і нехай воно впаде на Вас сніжинками на Різдво та зайде з колядниками в хату…
©Zlit 2012ОновленняКонтакти