Він той, хто напише - добраніч вишневе моє кошеня,
Я ж бо по осені знову колір волосся змінила,
і далі лабіринтом блукаючи немов навмання,
Я знову шукатиму у ньому свої сили.

Він той, для кого епітети всі - не підходять.
Не придумало людство ще певно таких от слів,
Так буває, люди роками живуть і знаходять,
а буває можуть по дурості і відпустить.

Він такий. А власне, воно тобі треба?
Просто знай, я щаслива і я висипаюсь.
А про інше - мені вже питати у неба.
Я щаслива. Й його зробити таким намагаюсь.