Дим Димич , або як кажуть на цю штуку в народі – кальян. Вельми файна та потрясна штука. Кожен з нас мабуть хоч раз курив кальян, а якщо ні то це задоволення яке варто спробувати. Їх власне два таких: трубка та кальян, але сьогодні поговоримо про кальян.
Ну з чого ж почати. Почнемо з вибору кальяна. Якщо у вас нема свого чи ви думаєте покурити вперше, то це варто зробити у кальян кафе. По-перше там нормальні кальяни, а не куцюндрикии. По-друге, вам там його нормально розкурять. Тепер про наповнювач, він ділиться на дві частини заправка смакова та рідина. На хлопський розум зі смакових є три які подобаються майже всім: вишня, диня, гранат. Рідина, найпоширеніші: вода, молоко, вино. З особистого досвіду: вода – не пре, молоко – просто не варто брати, вино – наш варіант.
Кілька слів про вино. Вино зазвичай розводять водою, від того залежить наскільки буде вставляти. Для коней можна і не розвести, а для людей варто розводити 60% вина та 40% води. Також до кальяну треба взяти будь-який гарячий чай, щоб не надто кашляти…
От ми маємо кальян заправлений і навіть трохи димлячий. Дивимось, чи під вуалями достатньо дірочок. Беремо муштук, видуваємо і починаємо розкурювати. Видуваємо дим. І починаємо робити тяги, спочатку маленькі, потім все більші. Далі тягнете наче хочете вбити в собі зо два табунці коників, до того моменту поки трубка, яка занурена в вино не перестане виднітися крізь дим.
Власне про сам процес. Курити кальян варто, як арабські шейхи.  Курити кальян варто в тягу, намагаючись випускати поменше диму. Хоча, якщо файно розкурений кальян, то дим буде стелитись. Він буде густим та важким, можна навіть комусь пустити в лице чи вдихнути в склянку, і тоді це буде виглядати ніби коктейль з країни Оз. Загалом кальян це дуже добре для дружньої бесіди.
Власне це все. Хто пробував, той мене зрозуміє, а хто ні, то хай спробує)