Рік тому… 366 днів назад… Я пам`ятаю твою посмішку о 6.15 на ранковому вокзалі… Твій ще злегка сонний погляд… і тюпани... червоно-рожеві з жовтими кінчиками... "Где твои крылья… которые нравились мне"… я і досі пам`ятаю твої слова… "я хочу, щоб було `ми`, а не просто ти і я…"

У попередньому матеріалі, я вже писав про Висоцького, а на цей раз я хочу розповісти вам про культовий український герт «Брати Гадюкіни». Це гурт,  який став уособленням зламу епох в Україні. Кінець 80-тих і радянського союзу, та початок 90-тих…

Порой у меня создается впечатление, что у мужчин в моей жизни я вызываю интерес сродни тому, какой вызывает необычный труп у патологоанатома.
Раскрыть пластиковый мешок. Бегло осмотреть. Приготовить инструменты. Поправить свет. Острым скальпелем сделать Y-образный надрез, оставляя разрезы, которые сходятся на уровне мечевидного отростка.

Висоцький. Та сторінка, яку нині молодь дуже погано знає. Музика і вірші Висоцького - це речі під які виросли цілі покоління. Людина-легенда, але повернемось до музики.

Вони мчали у його машині... Ніч, траса, 150 на спідометрі...
Вона дивилася у вікно і мовчала.... Де зараз його душа? з іншими? з нею? з іншою?... і що буде далі?... мазохізм в останній стадії, та невирішені питання, як чергова доза адреналіну - посилювали серцебиття і надавали усьому хоч якогось сенсу....